Чорнобиль...Трагедія...Пам'ять...

       26 квітня! В пам’яті українського народу - це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо. Чорнобиль. Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Для України, для всіх, хто причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Наше щастя в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народитися після 1986 року народились, живуть і вчаться, і творять прекрасне. Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті.

         Сьогодні учні 8 класу Міжрічанського ліцею (під керівництвом класного керівника Федорко М. Б.) зібрали всіх, щоб відзначити 37-мі роковини Чорнобильської трагедії та провели захід  під назвою «Чорнобиль…Трагедія…Пам’ять…». Восьмикласники нагадали присутнім деталі вибуху на Чорнобильській АЕС 1986 року; інсценізували вірш В. Бурім "Чорнобиль-трава"; пом’янули тих, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям; виконували пісні, читали вірші та заповіли робити усе, щоб ніколи на падала на землю гірка зірка Полин!

О Боже Великий, наш Боже, наш Боже!
Дай певність на радість, умнож наші сили,
Аби підняли ми обпалені крила,
Щоб швидше минувся час лиха й випроби,
Щоб змився дощами пекельний Чорнобиль...